- узвичаїтися
- —————————————————————————————узвича́їтисядієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
узвичаїтися — а/юся, а/їшся, док. 1) розм. Здобути навики, уміння у чому небудь; навчитися чого небудь; призвичаїтися. 2) Зробитися звичайним, набути широкого вжитку, усталитися … Український тлумачний словник
узвичаїтися — [узвиеча/йітиес а] йус а, йіс :а, йіц :а, йац :а … Орфоепічний словник української мови
узвичаєння — я, с. Дія за знач. узвичаїти, узвичаїтися … Український тлумачний словник
вестися — I безос. (бути звичаєм, загальноприйнятим правилом), водитися, поводитися, повестися, узвичаюватися, узвичаїтися, заведено безос. прис. сл. Пор. усталитися II ▶ див. бути, відбуватися, ітися I … Словник синонімів української мови
навчитися — научитися, научатися, навчатися (чого, з інфін., зі сполучним сл. як набути певних знань, навичок, уміння що н. робити), вивчитися, вивчатися (чого й з інфін.); підкуватися, підовуватися (з чого, в чому й без додатка набути певного запасу… … Словник синонімів української мови
усталитися — усталюватися (закріпитися в певній формі), узвичаїтися, узвичаюватися, у[в]становитися, у[в]становлюватися, у[в]становлятися, у[в]коренитися, у[в]корінюватися, у[в]корінятися, прижитися, приживатися, повестися безос.; закореніти (про щось… … Словник синонімів української мови